Інтерв’ю керівника ДП МА «Бориспіль» «Бориспільським Вістям»

21 Березня 2016

Євгеній Дихне: з 1 березня кожен наш співробітник отримає на 30% більшу зарплату

Аеропорт завжди був важливим партнером для міста Борисполя. Підприємство не лише забезпечує
робочими місцями близько 4 тис. працівників, з яких 80% – місцеві жителі, а є також одним з найбільших платників податків та різних видів надходжень до місцевого бюджету. Здавалося б, у
стабільній та успішній роботі підприємства мають бути зацікавлені всі: від колективу аеропорту до найвищих ешелонів влади. Проте останні десять років на підприємстві не доводиться говорити про
стабільність, оскільки в «Борисполі» постійно змінюється керівництво, що негативно впливає на роботу підприємства. Так, конкурс на заміщення посади генерального директора за рік оголошувався
тричі і щоразу закінчувався фарсом. Нинішнього керівника аеропорту Євгенія Дихне, який очолив підприємство наприкінці кризового 2014 року і під егідою Міністерства інфраструктури почав успішно
розвивати аеропорт, через рік те ж профільне міністерство навіть не допустить до четвірки кандидатів на посаду очільника аеропорту. Натомість переможцем конкурсу стала людина, яку ніколи не
сприймав колектив аеропорту і яку знаючі люди пов’язують із багатьма тіньовими схемами. Незважаючи на відсутність остаточного рішення щодо призначення керівника аеропорту «Бориспіль»,
підприємство продовжує розвиватися за стратегію, з якою 1,5 роки тому діюча команда прийшла до аеропорту і яка успішно себе зарекомендувала та дозволила вивести збиткове державне підприємство в
трійку найуспішніших та найприбутковіших. Як розпочався 2016 рік для «Борисполя» і що чекає на його колектив у майбутньому – про це в інтерв’ю з керівником аеропорту Євгенієм Дихне.

– Ви вже більше року виконуєте обов’язки керівника аеропорту. Наскільки для Вас стали несподіваними результати конкурсу на заміщення посади Генерального директора аеропорту
«Бориспіль»?

– Наприкінці 2014 року, коли я очолив «Бориспіль», мною була окреслена основна стратегія розвитку аеропорту. Це дозволяв мій майже 10-річний досвід керування у сфері державного управління,
15-річний досвід у бізнесі та профільна авіаційна освіта. Саме ці критерії були визначальними у 2014 році, коли Міністерство інфраструктури обрало мою кандидатуру серед інших
претендентів.

Більше того, стратегія розвитку аеропорту, яка почала впроваджуватися під моїм керівництвом, повністю співпадала із заявленою Міністерством програмою реформування цього держпідприємства. Проте
наші реальні досягнення за 2015 рік для комісії виявилися «непереконливими». До четвірки кандидатів, яких було подано для участі в наступних етапах конкурсу, мене дивним чином не
допустили.

Конкурсна комісія з невідомих дотепер для мене причин не тільки проігнорувала нашу стратегію розвитку, націлену виключно на розвиток державного підприємства, а не певних олігархічних груп, а й
загалом дискредитувала процедуру проведення конкурсу, та заодно і заявлений Міністерством курс на проведення реформ у галузі інфраструктури.

Зі свого боку, можу сказати, що приймати завідомо необ’єктивні результати конкурсу – це не просто сприяти гальмуванню заявлених реформ, але й відмовитися від подальшої стратегії розвитку
найбільшого аеропорту країни, підвести трудовий колектив і громадян, які хочуть позитивних зрушень.

– Що вдалося зробити в аеропорту із заявленого в Стратегії розвитку, з якою Ви прийшли на підприємство?

– Ми проаналізували роботу провідних європейських аеропортів та на підставі цього аналізу розробили нову – «хабову» стратегію розвитку. Її Впровадження дало результати. Вже перше півріччя
аеропорт завершив з прибутком.

Незважаючи на складну економічну ситуацію у країні, підприємство вчасно поповнює казну держави. Протягом 2015 року «Бориспіль» отримав майже 696 млн грн чистого прибутку на фоні збитків у 127
млн грн у 2014 році. За рік аеропорт «Бориспіль» вдвічі знизив витрати на закупівлі завдяки налагодженню прозорих тендерних процедур, відмови від схем та політики «освоєння» грошових
коштів.

У 2015 році «Бориспіль» збільшив суму виплат на користь держави до рівня 472 млн грн. Найбільше зростання продемонстровано за статтею «відрахування державних дивідендів», сплата за якою у 2015
році збільшилася у 19 разів – до рівня 175 млн грн.

Крім того, кардинальне покращення показників діяльності дозволило аеропорту повернути державним банкам та Міністерству фінансів України понад мільярд гривень кредитних коштів.

Нова стратегія розвитку аеропорту дала змогу збільшити кількість пасажирів «Борисполя» на 7%. І це, зауважу, на тлі загального падіння ринку авіаперевезень у країні.

– Чи відображається успішність підприємства якимось чином на заробітній платі та доходах колективу? Який розмір середньої заробітної плати на підприємстві і коли її підвищували
востаннє?

– Розумію, що результат роботи багато в чому залежить від її належної оцінки. Якщо рік тому, в жовтні 2014 року, середня заробітна плата на підприємстві складала 5,4 тис. грн, то у жовтні 2015
– вже 6,9 тис грн. Саме за рахунок зростання продуктивності праці нам вдалося торік на 15% підвищити заробітні плати. І продовжуємо їх збільшувати у нинішньому році.

Зокрема, фінансовим планом на 2016 рік, який аеропорт «Бориспіль» першим серед державних підприємств захистив 13 січня, передбачено подальше підвищення оплати праці на підприємстві на 30%.
Днями я підписав два накази, які вважаю чи не найголовнішими за цей рік. Обидва вони стосуються збільшення доходів співробітників нашого колективу.

Мені приємно повідомити, що вже з 1 березня кожен наш співробітник отримає зарплату із урахуванням 30% підвищення посадового окладу. Окрім того, усі доплати та надбавки, передбачені діючим
законодавством та діючим Колективним договором підприємства, нараховуватимуться на підвищені посадові оклади – премія за виконання якісних показників, винагорода за вислугу років, доплати за
керівництво бригадою, доплата за роботу в нічний час тощо. Також за підсумками роботи 2015 року ухвалено рішення виплатити так звану «тринадцяту зарплату» у розмірі 100% посадового окладу.

Ми робимо все для того, щоб зарплати та премії виплачувалися вчасно і в повному обсязі.

Можливо, це не найвища оцінка роботи, але зважаючи на труднощі та складні соціально-економічні часи, які переживає наша країна, такі підвищення є важливими для наших співробітників.

– Подейкують, що Стратегією розвитку аеропорту передбачено суттєве скорочення штату на підприємстві…

– Ми проаналізували та вивчали досвід провідних європейських аеропортів, значно більших від «Борисполя» – їх обслуговує менша кількість людей. Проте в наших реаліях маємо враховувати важливість
підприємства для регіону, в якому він розташований. Адже більшість наших співробітників – мешканці Борисполя чи довколишніх населених пунктів. Ми не мали права провести тотальні скорочення на
підприємстві і таким чином залишити без роботи велику кількість людей, переклавши їхній соціальний захист на плечі держави. Нами було ухвалено рішення проводити поетапне реформування
підприємства, не скорочуючи при цьому рядових працівників аеропорту. Ряд співробітників вийшли на заслужений відпочинок, і лише після цього були скорочені їхні посади. Якщо посада недоцільна,
то переводимо співробітника до іншого підрозділу, але в жодному разі не скорочуємо. Адже наш аеропорт є успішним завдяки колективу. Без нього аеропорту не буде. Тому, коли хтось говорить, що
когось із звичайних працівників звільняють – це неправда. Управління в «Борисполі» буде оптимізовано за рахунок усунення дублюючих функцій, зменшення адміністративного навантаження, але не
звільнення звичайних робітників.

– Чи зможе аеропорт у нинішніх непростих умовах реалізувати цього року якісь нові інфраструктурні проекти?

– Аеропорт «Бориспіль» у 2016 році планує надалі дотримуватись «хабової» моделі розвитку, в рамках якої головні акценти буде зроблено на нарощування транзитного потенціалу. Зокрема, аеропорт
спільно з базовим авіаперевізником планує збільшення кількості «хвиль» прибуття-відправлення рейсів – до трьох на добу. Ці заходи мають значно підвищити можливості для стиковок та відповідно
збільшення кількості пасажирів. У зв’язку із очікуваним збільшенням кількості транзитних пасажирів буде розширена транзитна зона аеропорту.

Продовжуються роботи по спрощенню проходження формальностей та впровадженню системи он-лайн контролю та реагування на виникнення можливих черг.

Крім того, ДП МА «Бориспіль» планує завершити роботи з будівництва системи централізованої заправки літаків, що дозволить значно скоротити час заправки літаків та ліквідувати монополію однієї
компанії, що дозволить формувати вільний ринок ціни на пальне. Як відомо, від цього напряму залежить вартість квитка.

Загалом, заплановано впровадження цілого комплексу заходів, які вже довели свою ефективність протягом минулого року та будуть надалі впроваджуватися в аеропорту задля подальшого покращення його
показників, фінансових, і виробничих. А головне – задля упевненості у завтрашньому дні наших співробітників.