picture
eye

Для людей з вадами зору

Звичайна версія сайту

Про аеропорт plane

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є найбільшим і найпотужнішим в Україні. Забезпечує 62% авіаційних пасажирських перевезень України, а також, за результатами 2018 року, надав послуги 12,6 млн. пасажирів.

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» – державне комерційне підприємство цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Завдяки активній політиці залучення авіаперевізників, до аеропорту виконують польоти понад 60 національних та зарубіжних авіакомпаній за більше ніж 120 маршрутами по всьому світу.

Аеропорт «Бориспіль» – єдиний аеропорт України, що успішно конкурує з великими європейськими аеропортами-хабами. За оцінкою Міжнародної ради аеропортів (ACI EUROPE) «Бориспіль» у 2018 році очолив рейтинг зростання серед великих аеропортів Європи (перше місце в групі європейських аеропортів, які обслуговують від 10 до 25 мільйонів пасажирів).

Аеропорт є дійсним членом профільних міжнародних та національних асоціацій: Міжнародна рада аеропортів Європейського регіону» (Airports Council International; ACI Еurope), Українська авіатранспортна Асоціація (УАТА), Торгово-Промислова Палата України, Українська асоціація якості, Організація роботодавців підприємств транспортних послуг, Асоціація платників податків України тощо, та керується в своїй діяльності стандартами та практиками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association; IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (International Civil Aviation Organization; ICAO).

Попит на послуги аеропорту підтримується вигідним розташуванням на перетині низки міждержавних транспортних шляхів (поєднують Азію з Європою та Америкою), близькістю до столиці, наявністю сучасної інфраструктури та впровадженням хабової стратегії розвитку.

Інфраструктура аеропорту включає в себе дві злітно-посадкові смуги (довжиною 4 км та 3,5 км), що дозволяють приймати повітряні судна будь-якого типу, без обмежень за погодними та світловими умовами, а також 2 постійно діючих термінали (D і F).

Аеропорт «Бориспіль» єдиний в Україні, з якого виконуються регулярні трансконтинентальні рейси.

Аеропорт «Бориспіль» постійно прагне до вдосконалення – розвиває інфраструктуру, залучає нові авіакомпанії та покращує якість обслуговування. У 2019 році Кабінетом Міністрів України була затверджена Концепція розвитку Міжнародного аеропорту «Бориспіль» на період до 2045 року, основними пріоритетами якої є розвиток інфраструктури та запровадження сучасних сервісів.

Історія аеропорту «Бориспіль»

Із розвитком реактивної авіації наприкінці 1950-х років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом УРСР та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. З метою дотримання норм безпеки та подолання обмежень для аеропортів у межах міст, було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу військово-повітряних сил поблизу м. Бориспіль. Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної злітно-посадкової смуги з твердим покриттям та можливість тимчасового базування, спільного із військовими.

30 червня 1959 року був підписаний наказ начальника Головного управління ЦПФ (Цивільний повітряний флот) №265 про створення аеропорту. Вже 7 липня 1959 року було прийнято перший рейс. За перший рік своєї діяльності, яка спочатку здійснювалась у польових умовах (шести наметах), а згодом у тимчасових приміщеннях, аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України (після аеропорту Сімферополя та аеропорту «Жуляни»). З 1960 року аеропорт «Бориспіль» починає приймати міжнародні рейси до Будапешта, Відня, Софії.

Проект аеровокзалу був розроблений вже у 1961 році інститутом «Київпроект». Будівництво нового терміналу в «Борисполі» тривало три роки. Нульовий цикл робіт був розпочатий одночасно по всьому периметру терміналу. Наземна частина будувалася у два етапи: спочатку були побудовані ліве та праве крила, потім почалося будівництво центральної частини під куполом. Тогочасний проект передбачав площу приміщення 20 300 м2. Довжина терміналу становила 230 метрів, ширина — 50 метрів, об’єм — 107 500 м3, пропускна здатність в час пік ― 1600 пасажирів на годину. Головна складова терміналу ― це простір під куполом. Він складається з бетонних плит з розмірами кожної 8,1×2,6 м вагою до 5 тон. Для піднімання плит кран довелось встановити на земляний насип висотою 7 метрів. Зсередини стелю покрито 1100 спеціальними акустичними панелями (вага кожної — 80 кг).

20 травня 1965 р. приміщення було урочисто відкрите та введене в експлуатацію (термінал В). Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії. Тогочасні нормативи з пропускної спроможності становили 1400 пасажирів на внутрішні та 200 — на міжнародні рейси. Аеровокзал був другим за розміром після московського аеропорту «Домодєдово» та одним з найбільших в Європі.

Щороку кількість пасажирів стрімко зростала. Це зумовило необхідність будівництва другої злітно-посадкової смуги. У 1971 року відкрита друга злітно-посадкова смуга 18R/36L довжиною 3,5 км. Крім цього, було збудовано радіоелектромайстерні, лабораторний корпус АТБ, аварійно-рятувальну станцію, комплекс засобів вторинної радіолокації та ін.

У 1982 р. розпочалося будівництво центру автоматизованої системи управління повітряним рухом в Україні «Стріла». Вона значно полегшила роботу диспетчерів та екіпажів літаків та покрила практично всю територію України.

До 1990 року аеропорт «Бориспіль» мав найкращі виробничі показники серед аеропортів України. Криза після розпаду СРСР вплинула на діяльність аеропорту. Закриття підприємства вдалося уникнути завдяки знайденим інвесторам.

У вересні 1990 року Кабінет міністрів України видав постанову, яка мала історичне значення – про реконструкцію аеропорту «Бориспіль». Постанова передбачала, що 60% коштів буде залучено від фірм-інвесторів. Це надало новий імпульс розвитку підприємства: 11 березня 1993 року аеропорт «Бориспіль» отримує статус державного міжнародного аеропорту.
1 квітня 1993 року відбулося друге юридичне створення аеропорту «Бориспіль». Згідно наказу Міністра транспорту України на базі «Бориспільського авіапідприємства» було створено «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» як юридичну особу, регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України» та підприємство «Київцентраеро». Також в цьому році був масштабно реконструйований термінал В.

У 1995 році було відкрито термінал С для обслуговування VIP-пасажирів. У 1998 році Президент ради ICAO (Міжнародної цивільної авіації) доктор Ассад Котайт офіційно підтвердив статус навчального центру аеропорту як навчального центру з авіаційної безпеки ICAO.
У 2001 році реконструйовано злітно-посадкову смугу №1. Кошти залучили від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це був перший кредит ЄБРР для України. Попередня ЗПС була розрахована на лайнери вагою до 47 тон, а після проведеної реконструкції отримала змогу приймати будь-які типи повітряних суден. Злітно-посадкова смуга №1 відповідає вимогам ICAO категорії III А.
21 вересня 2010 р. було відкрито термінал F, пропускна спроможність якого за годину складала 900 пасажирів на виліт та 900 – на приліт. Цей термінал будувався як тимчасовий з подальшим перепрофілюванням у вантажний, оскільки тоді існував єдиний термінал В для обслуговування регулярних рейсів, що був перевантажений. Паралельно в цей же час будувався термінал D, строки будівництва якого постійно зсувалися.

У жовтні 2013 року в зв’язку з істотним падінням обсягів авіаперевезень керівництвом аеропорту було прийнято рішення про консервацію терміналу F та про переведення всіх міжнародних рейсів в термінал В.

Термінал D було офіційно введено в експлуатацію 28 травня 2012 року, і до нього були поступово переведені міжнародні рейси. В свою чергу внутрішні продовжували виконуватися з терміналу В. Так, тривалий час термінал D працював з мінімальним завантаженням. Причиною стала необхідність реконструкції терміналу з метою поділу потоків на внутрішні та міжнародні рейси.

На початку грудня 2014 року термінал В був законсервований і рейси всіх авіакомпаній (як внутрішні, так і міжнародні) перевели на обслуговування в термінал D.

30 листопада 2018 року аеропорт «Бориспіль» отримав залізничне сполучення з м.Київ, що надало можливість пасажирам дістатися міста без заторів на автошляхах.

Наприкінці березня 2019 року у зв’язку з високим навантаженням на термінал D у часи пік було відновлено роботу терміналу F. Цей об’єкт інфраструктури дозволив розширити можливості по залученню авіаперевізників, які працюють в різних моделях бізнесу. Зокрема, він краще підходить для реалізації лоукост технології пішої посадки на борт. В результаті аеропорт забезпечив більш гнучке обслуговування рейсів і реалізацію технологій як регулярних, так і лоукост та чартерних перевізників.

Пасажиропотік ДП МА «Бориспіль» демонструє стабільне зростання після реформ, оптимізації внутрішніх процесів та впровадження хабової моделі розвитку, починаючи з 2015 року.

Вже за підсумками 2016 року загальний обсяг пасажиропотоку склав 8,65 млн осіб, а частка трансферних перевезень – 2,31 млн пасажирів.
У 2017 році пасажиропотік аеропорту склав вже 10,6 млн пасажирів, а за підсумками 2018 року – 12,6 млн осіб.
В загальному, починаючи з 2014 року станом на початок 2019 року пасажиропотік аеропорту виріс на 84%. При цьому частка трансферних пасажирів складає близько 30% від загального обсягу пасажиропотоку.

Динамічний розвиток аеропорту отримав високі оцінки на міжнародному рівні. Так, у травні 2018 року «Бориспіль» очолив рейтинг Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe) серед великих аеропортів Європи з пасажиропотоком від 10 до 25 мільйонів пасажирів.
Восени 2018 року «Бориспіль» отримав визнання експертного рейтингу «Flightstats». Аеропорт увійшов у 20-ку найпунктуальніших летовищ Європи.

У 2019 році Міжнародний аеропорт “Бориспіль” посів третє місце в рейтингу “Найкращі аеропорти у Східній Європі 2019” від британської консалтингової компанії Skytrax, як і кілька років поспіль.

Команда аеропорту «Бориспіль» налаштована на подальше закріплення позиції провідного авіаційного вузла Східної Європи.