picture
eye

Для людей з вадами зору

Звичайна версія сайту

Працівники аеропорту завжди готові надати допомогу людям з порушенням зору та незрячим пасажирам

Сьогодні у світі відзначається Міжнародний день незрячих людей.

За ініціативи першої леді Олени Зеленської реалізується проект “Бориспіль без бар’єрів”: аеропорт ставить собі за ціль – бути зручним для всіх пасажирів.

Працівники аеропорту завжди готові надати допомогу під час подорожей людям з порушенням зору та незрячим пасажирам.

Щоб подорож була максимально зручною ми передбачили деякі інфраструктурні рішення та сервіси:

  • встановлена тактильна смуга від залізничної станції до терміналу;
  • у терміналі наявні пасажирські ліфти, обладнані кнопками з рельєфно-крапковим тактильним шрифтом Брайля;
  • обладнані лінії пріоритетного обслуговування, де незрячі пасажири проходять контроль на авіаційну безпеку без черги;
    для незрячих пасажирів ми передбачили супровід від входу до терміналу та до посадки на літак. Щоб його замовити, будь ласка, скористайтесь номером телефону +38 (063) 980 67 49.

Ми поспілкувались про специфіку сервісу для незрячих мандрівників, з експерткою ГО «Безбар’єрність» Ніною Салій.

“В рамках проекту “Бориспіль без бар’єрів” маємо ціль, вона полягає у тому, що всі люди, які потрапляють в аеропорт, можуть комфортно пересуватись та отримувати послуги. Ми дивимось на цей процес у ракурсі спрощення та полегшення цих маршрутів.
Ідея про рівність всіх, хто користується послугами аеропорту, виглядає дуже просто – людина з порушенням зору має провести у терміналі рівно стільки часу, скільки й інші пасажири. Тобто, час від входу в термінал до посадки на літак не має залежати від того, незрячий пасажир чи ні, а від звичайних для авіаподорожей факторів – чи є у пасажира багаж, чи хоче він перед посадкою випити кави чи бажає зробити покупки.

Ми прагнемо, щоб незрячі люди мали змогу самостійно, безпечно пройти весь маршрут від входу в термінал до посадки у літак. Як і в інших пасажирів в кожного індивідуальні потреби. Якщо ми говоримо про незрячих людей чи людей з порушеннями зору, то хтось користується білою тростиною, для когось важливі контрастні жовті обмежувальні лінії й тактильна плитка, або аудіогід чи аудіонавігація, також важливо дублювати текст табличками зі шрифтом Брайля, тож маємо запропонувати різні опції.

Існують певні правила комунікації з людьми з порушеннями зору. Одне з них, не потрібно застосувати такі слова як «туди», «звідти», «сюди», натомість – «справа або зліва від вас», «попереду вас» тощо. І це лише базові речі, разом з тим працівники аеропорту пройдуть навчання і будуть розуміти специфіку спілкування з людьми з порушеннями зору та їх супроводу.

У незрячих людей дуже гострий слух, оскільки повністю або частково відсутній зоровий канал так компенсується. У цьому контексті спеціалісти, які залучені у проект розбудови безбар’єрного простору у Міжнародному аеропорту «Бориспіль», активно працюють над розробкою аудіогідів. Це адаптовані для незрячих інструкції – без надлишкової інформації – щоб людина могла правильно зорієнтуватися.

Щодо участі у проекті «Безбар’єрний аеропорт», у мене насправді абсолютно егоїстична мета. Я роблю свою справу не заради незрячих людей. Роблю це для себе, тому що мені зручно жити у комфортному та безпечному світі, де добре всім. Я не хочу переживати, коли запрошую в Україну колегу, яка, наприклад має інвалідність, і турбуватись наскільки безпечною чи комфортною буде її перебування у нашій країні. Аеропорт чудове місце для реалізації задуму, адже саме в “Борисполі” формується перше враження про нашу країну”, – зазначила Ніна Салій.

 

Також ми поспілкувались з людиною, яка не з чуток знає про проблеми незрячих пасажирів і має великий досвід авіаперельотів.

Андрій Бутенко – директор соціального підприємства «Соцінтел», яке виготовляє книги з шрифтом Брайля для дітей та дорослих. Втратив зір в 13 років, займається спортом, подорожує і вже встиг відвідати: Німеччину, Францію, Данію, Португалію, США, Швецію, Італію, Велику Британію.

“Коли незрячий подорожує в супроводі, великих проблем немає, але зовсім інша справа коли людина вирушає в мандрівку самостійно. Тоді дуже сильно зростають вимоги до інфраструктури та навігації. Навіть якщо в аеропорту передбачений сервіс супроводу, може виникати питання, а як до нього дістатись? Якщо навігації для незрячих в аеропорту немає, можна навіть заблукати.
Разом з тим, безбар’єрність залежить не тільки від інфраструктури, а й від культури, і поваги до права іншого бути таким, яким він є.

Не будьте байдужими й не соромтесь пропонувати допомогу незрячим.
Скажіть людині з порушенням зору, хто ви, запитайте, чи потребує вона супроводу, або допомоги. Не ображайтесь, якщо від Вашої допомоги відмовилися. Деякі незрячі цінують свою незалежність більше, ніж допомогу, яка могла б принести їм полегшення.
Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискаючи їй руку, йдіть так, як ви завжди ходите. Не потрібно незрячу людину тягнути за собою. Не хапайте людину, щоб супроводжувати її, дозвольте їй взяти вашу руку; спитайте, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди? Завжди кажіть людині, коли ви відходите назад чи йдете від неї. Якщо Ви збираєтесь читати незрячій людині, спочатку попередьте її про це. Говоріть нормальним голосом, не пропускайте інформацію, якщо Вас про це не просять. Коли ви спілкуєтесь з групою незрячих людей, не забудьте кожного разу називати того, до кого ви звертаєтесь.
Абсолютно нормально використовувати вираз «дивись». Для незрячої людини це означає «бачити руками» (торкатися, відчувати). Тому ви без жодних вагань можете сказати людині: «Хочете оглянути даний предмет?». Уникайте розпливчатих пояснень та інструкцій, які звичайно супроводжуються жестами, а також таких виразів, як «десь там, на столі», «це десь близько від вас», необхідно «перекладати» жести та міміку у слова.

Незрячим людям я бажаю не боятись подорожувати. Звісно до кожної подорожі треба готуватись. Незважаючи на великий досвід перельотів до кожної мандрівки я дуже ретельно готуюсь. Прокладаю маршрут, прослуховую дуже багато інформації про транспорт, країну та ще багато іншого. Сучасні технології дозволяють незрячим працювати з інформацією. В налаштуваннях телефону можна увімкнути озвучування всього тексту на екрані. В Iphone – це VoiceOver, в Android – TalkBack. Схожим чином працює комп’ютер – необхідно лише завантажити програму, яка все озвучуватиме, наприклад ​​Screen reader”, – зазначив Андрій Бутенко.